Головна

Лозове́ — село в Україні, в Чернівецькому районі Вінницької області. Населення становить 596осіб.


В селі є середня школа, в якій навчається 65 учні (2016рік). В школі працює 18 учителів та 10 працівників по обслуговуванню. Директор школи Барановська Л. І. визнана «Людиною року в освіті Вінницької області за 2009». В школі діє народний фольклорний ансамбль учителів «Вербиченька». Школа є базовою в районі по екології.Відстань до районного центру — 11 км, а до обласного — 140 км. До територіальної громади Лозівської сільської ради крім Лозового входять ще села Скалопіль та Коси. В селі 301 дворів (із них245 жилих). Кількість жителів на 01.01.2013. становила 596 чоловік. Сільський голова Продан Вячеслав Анатолійович 1964 року народження.  Обраний на виборах 31 жовтня 2010 року.

В селі є будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт,магазин, олійня а також православна церква, будинок молитви ЄХБ та П'ятидесятників.

26 грудня 2011 року відновлено роботу дитячого садочка розрахованого на 19 дітей. Зав.садочком Продан Марія Петрівна.

Площа землі підпорядкована сільській раді — 2732га. Землі сільради межують із землями Гонтівської с\р(на заході), Чернівецької с\р (на півночі), Мазурівської с\р (на сході), Вила-Ярузької с\р та Грушанської с\р (на півдні). До 1947 року село мало назву Людвіківка.

Село розкинулося по обидва боки вздовж річки Лозової нижче села Гонтівки на протязі 4,5 км.

В основі фундаменту території села лежить Південно-Західна частина Українського кристалічного щита. Виходи кристалічного фундаменту (гранітів) на земну поверхню можна побачити по берегах річки Лозової. Вони вкриті товщею осадових порід вапняків, піску, глини. Поклади гірських порід розробляються відкритим способом. В селі є піщаний, вапняковий та глиняний кар'єр.

Рельєф території ярково-балковий, крутосхили річкової долини глибоко порізані ярами, що виникли в результаті розмиву гірських порід талими та дощовими тимчасовими водними потоками. Глибина врізу річки в навколишній рельєф становить понад 100 м. Долина річки поступово звужується, лівий схил стає таким крутим, що на ньому не можливо будувати будинки або проводити с\г роботи.

Основною водною артерією села є річка Лозова. По долині річки є біля 10 джерел, які використовуються для пиття.

Ґрунти в селі чорноземні, утворені річковими наносами.

Рослини типові для села: верба, клен, акація, вільха.

Місцеве сільськогосподарське підприємство збанкрутувало, тому жодна галузь рослинництва або тваринництва не розвивається. Жителі здали свої земельні паї в оренду. На них вирощують культури, що дають доходи: соняшник, ріпак, пшениця. Серед жителів села мають роботу біля 50 чоловік інші є безробітними.

Видатні вихідці села

В селі народився талановитий фольклорист Сафроняк Микола Тихонович(1942р), викладач Тульчинського училища культури. Він організував в селі фольклорний ансамбль «Джерело». Відродив в селі Великодні гаївки, які проводяться на третій день Великодня.

В 1959р в селі народився генерал Кравчук Дмитро Петрович.

Логін: *

Пароль: *